![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Оригинал взят у
oleg_leusenko в Новые приключения Лёлика и Болика на Бамбасе (комиксы)
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Originally posted by
kym_garbyz at Пригоди Льоліка та Боліка на Бонбасі
Жили-були собі у Запорєбріку, Льолік і Болік.

Жили не тужили, зимові олімпіади у тропіках проводили.

Вигравали усі змагання, бо мєльдонія мали як снігу, а совісті, як розуму.

Розбагатіли так, що навіть тєлєвізора в кредит придбали, плазмєнного, нового поколєния з пультом та сістємою караокє.

Однак, дуже кортіло хлопцям за порєбрік зазирнути.

Стали льолікі по Анталіям їздити.

Та по Єгиптам літати, щоб німецьким болікам за дєдов помститися.

І хоч гарно було за порєбріком, гарділіся хлопці Родєной, бо дома і солома єдома.

Багатіли собі, та нєфтєгонні апарати нано-строїли, бо свєрхдєржава.

Аж ось одного разу, виліз із телевізора стєрх.

Розказав стєрх, що за порєбріком страшне коїться.

Що розплодилися навколо Запорєбріка геї люті.

Що знущаються вони над матєрямі, дулі та факи бєздуховниє їм тицяють.

Що хочуть, аби Льоліки-Боліки також геями стали.

Що не на тих напали. Що лишилася у льоліків ще скрепа і сєрп із молотом, і звєзда на пілотці.

Що не за те дєди воювали, а за вєру, за царя і атєчєство.

Що оточили Запорєбрік негри люті.

Що керує неграми всесильний Абама.

Що понасирав підлий Абама по парадних у Запорєбріку.

Що винищив звєрські Абама усіх своїх льоліків.

І що тепер до самого Запорєбріка добрався, поработіть хоче.

Що посварив Абама льоліків з сусідами по соц лагєрю.

Що надавали сусіди своєму стєрху попід сраку копняків, а так не можна, бо стєрх сакральний.

Що гєноцидять льоліків за порєбріком, а Абама їм допомагає.

Що робу носити не хочуть. Хоча ще недавно, в одному лагєрі чялілі.

Що забули сусіди запроданці, як із льоліками одними скрєпамі гарділіся.

Що обдурив Абама сусідів, та поставив там Хунту фашистську, запрєщонну у Запорєбріковій Фєдєрації.

І що не може тепер адін нарот Кримнаш поділити, бо то не бутєрброд.

Що підмовив Абама Хунту, на мірних шахтьоров напасти.

І що не платить Хунта старікам, женщінам і дєтям пенсії.

Що той, хто із братськіх шахтьоров пенсії хоче та Запорєбрік до себе перенести--тому куля в лоба.

Що розстрілює Хунта старіков та женщін.

Що дєтєй льолікоязичних, взагалі їсть з укропом.

Що досить вже льолікам з лопати кулічі жерти, що пора з калєн вставати.

Що такий вже Запорєбрік сильний, що з калєн може хоч раком стати, хоч на мостік.

Що мір в опасності.

Що пора вже про славу дєда дєсантніка згадати.

Та що пора на Бонбас збиратися.

Що завєщяв товариш Сталєн, буцімто льоліки своїх нє бросають.

Що, і хотя ми також мірниє, є у нас ще іскандери вєлікіє

І що ми, льолікі, непереможниє та найдужчиє в світі, а коли програвали, то лише понарошку.

Що не хоче Хунта мірно домовлятися, а все з Міністра Дєл Запорєбрікових, данину трєбує.

Що хотіли мірний мотопробєг на Бєрлін відправити, але не пустили геї байкєрів з космєтічками. Бо, мовляв, в них скрєпа жим-жим.

Так що збирайтеся піонери-лєнінці, пожалійте Міністра сивого.

Та не забудьте зайти до воєначальника Бєрії, та уволіться заднім чіслом.

Щоби домашнім казали, що в отпускє. Бо не гоже льолікам добрими справами вихвалятися.

Щоб завітали до Міністра Рогозіна.

Що дасть він вам танк новий, армований, та на додачу бурята механіка.

Та ще усілякого залізяччя в Военторзі наберете.

А хто стане п'ятоколоннічать, стєрха нєзгібаємого не послухає? Здеру з того кредит за тєлєвізора.

А як послухаєте вождя нації арійської, нагорожу посмєртно мєдалями.

Багато вас, піонерів-лєнінців, а як не стане, то баби ще нарожають.

І пішли на Бонбас Льолік з Боліком, а біля кордону заблуділіся.

Зайшли за порєбрік, кілометрів з тридцять, тай зустріли шахтьоров з опочлєнія.

Принесли опочлєнію гумконвой від Премьєр-міністра Вєдмєдєва.

Стали вчити шахтьоров, як дєди воювали. Бо в тих замість голів дупи виросли.

Та от скінчилися паради та тренування, хлопці впряжені, зброя заряджена.

Були хлопці дєсантнікі, стали міліцією молодої рєспубліки.

Почали льолікі косити укроп мільйонами.

Та з полонених робити заложніків.

Воювали собі, сєлфі фоткали.

Та трофєї додому у Запоребрік вивозили.

Та одного разу стріли бєндерівця лютого, чи то Яроша, а може й самого Кривавого Пастора.

Взяв в полон фашист Льоліка з Боліком, та за допомогою лише однієї візитівки.

Ще й поранив, одного в голову.

Другого пожалів, та по гейськи виорав.

Ох і наплакались герої Бонбасу, натерпілися.

Думали, тут їм і смерть прийшла.

Та на диво в лікарні опинилися, бо вони ж бо--ранєні, один в голову, другий виораний.

А на Родінє, хлопців бросілі. Бо їхтамнет, мовляв, ні цих двох, ні бурятів механіків.

Посадила Хунта льоліків у кліточку, на 14 років.

Поважати стали льолікі прапор жовто-блакитний, і просити про помилування.
А кредити хлопці так і не віддали...
УСІ ПЕРСОНАЖІ ВИГАДАНІ, БУДЬ-ЯКІ ЗБІГИ З РЕАЛЬНИМИ ОСОБАМИ ВИПАДКОВІ!!!



![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)

Жили-були собі у Запорєбріку, Льолік і Болік.

Жили не тужили, зимові олімпіади у тропіках проводили.

Вигравали усі змагання, бо мєльдонія мали як снігу, а совісті, як розуму.

Розбагатіли так, що навіть тєлєвізора в кредит придбали, плазмєнного, нового поколєния з пультом та сістємою караокє.

Однак, дуже кортіло хлопцям за порєбрік зазирнути.

Стали льолікі по Анталіям їздити.

Та по Єгиптам літати, щоб німецьким болікам за дєдов помститися.

І хоч гарно було за порєбріком, гарділіся хлопці Родєной, бо дома і солома єдома.

Багатіли собі, та нєфтєгонні апарати нано-строїли, бо свєрхдєржава.

Аж ось одного разу, виліз із телевізора стєрх.

Розказав стєрх, що за порєбріком страшне коїться.

Що розплодилися навколо Запорєбріка геї люті.

Що знущаються вони над матєрямі, дулі та факи бєздуховниє їм тицяють.

Що хочуть, аби Льоліки-Боліки також геями стали.

Що не на тих напали. Що лишилася у льоліків ще скрепа і сєрп із молотом, і звєзда на пілотці.

Що не за те дєди воювали, а за вєру, за царя і атєчєство.

Що оточили Запорєбрік негри люті.

Що керує неграми всесильний Абама.

Що понасирав підлий Абама по парадних у Запорєбріку.

Що винищив звєрські Абама усіх своїх льоліків.

І що тепер до самого Запорєбріка добрався, поработіть хоче.

Що посварив Абама льоліків з сусідами по соц лагєрю.

Що надавали сусіди своєму стєрху попід сраку копняків, а так не можна, бо стєрх сакральний.

Що гєноцидять льоліків за порєбріком, а Абама їм допомагає.

Що робу носити не хочуть. Хоча ще недавно, в одному лагєрі чялілі.

Що забули сусіди запроданці, як із льоліками одними скрєпамі гарділіся.

Що обдурив Абама сусідів, та поставив там Хунту фашистську, запрєщонну у Запорєбріковій Фєдєрації.

І що не може тепер адін нарот Кримнаш поділити, бо то не бутєрброд.

Що підмовив Абама Хунту, на мірних шахтьоров напасти.

І що не платить Хунта старікам, женщінам і дєтям пенсії.

Що той, хто із братськіх шахтьоров пенсії хоче та Запорєбрік до себе перенести--тому куля в лоба.

Що розстрілює Хунта старіков та женщін.

Що дєтєй льолікоязичних, взагалі їсть з укропом.

Що досить вже льолікам з лопати кулічі жерти, що пора з калєн вставати.

Що такий вже Запорєбрік сильний, що з калєн може хоч раком стати, хоч на мостік.

Що мір в опасності.

Що пора вже про славу дєда дєсантніка згадати.

Та що пора на Бонбас збиратися.

Що завєщяв товариш Сталєн, буцімто льоліки своїх нє бросають.

Що, і хотя ми також мірниє, є у нас ще іскандери вєлікіє

І що ми, льолікі, непереможниє та найдужчиє в світі, а коли програвали, то лише понарошку.

Що не хоче Хунта мірно домовлятися, а все з Міністра Дєл Запорєбрікових, данину трєбує.

Що хотіли мірний мотопробєг на Бєрлін відправити, але не пустили геї байкєрів з космєтічками. Бо, мовляв, в них скрєпа жим-жим.

Так що збирайтеся піонери-лєнінці, пожалійте Міністра сивого.

Та не забудьте зайти до воєначальника Бєрії, та уволіться заднім чіслом.

Щоби домашнім казали, що в отпускє. Бо не гоже льолікам добрими справами вихвалятися.

Щоб завітали до Міністра Рогозіна.

Що дасть він вам танк новий, армований, та на додачу бурята механіка.

Та ще усілякого залізяччя в Военторзі наберете.

А хто стане п'ятоколоннічать, стєрха нєзгібаємого не послухає? Здеру з того кредит за тєлєвізора.

А як послухаєте вождя нації арійської, нагорожу посмєртно мєдалями.

Багато вас, піонерів-лєнінців, а як не стане, то баби ще нарожають.

І пішли на Бонбас Льолік з Боліком, а біля кордону заблуділіся.

Зайшли за порєбрік, кілометрів з тридцять, тай зустріли шахтьоров з опочлєнія.

Принесли опочлєнію гумконвой від Премьєр-міністра Вєдмєдєва.

Стали вчити шахтьоров, як дєди воювали. Бо в тих замість голів дупи виросли.

Та от скінчилися паради та тренування, хлопці впряжені, зброя заряджена.

Були хлопці дєсантнікі, стали міліцією молодої рєспубліки.

Почали льолікі косити укроп мільйонами.

Та з полонених робити заложніків.

Воювали собі, сєлфі фоткали.

Та трофєї додому у Запоребрік вивозили.

Та одного разу стріли бєндерівця лютого, чи то Яроша, а може й самого Кривавого Пастора.

Взяв в полон фашист Льоліка з Боліком, та за допомогою лише однієї візитівки.

Ще й поранив, одного в голову.

Другого пожалів, та по гейськи виорав.

Ох і наплакались герої Бонбасу, натерпілися.

Думали, тут їм і смерть прийшла.

Та на диво в лікарні опинилися, бо вони ж бо--ранєні, один в голову, другий виораний.

А на Родінє, хлопців бросілі. Бо їхтамнет, мовляв, ні цих двох, ні бурятів механіків.

Посадила Хунта льоліків у кліточку, на 14 років.

Поважати стали льолікі прапор жовто-блакитний, і просити про помилування.
А кредити хлопці так і не віддали...
УСІ ПЕРСОНАЖІ ВИГАДАНІ, БУДЬ-ЯКІ ЗБІГИ З РЕАЛЬНИМИ ОСОБАМИ ВИПАДКОВІ!!!


